Липень і серпень — ці два літні місяці року виявилися найбільш трагічними в історії журналістської спільноти Калуша, зокрема колективу міськрайонної газети “Зоря Прикарпаття”. Окрім того, що в серпні 1991-го цей друкований орган припинив свій вихід у світ на 52-му році функціонування, протягом липня-серпня подальших років покидали земне життя і відходили у вічність його творці: Федір Михайлович Міщанин (15 лютого 1944 року, с.Нижнів Тлумацького району — 28 серпня 1994 року, м. Калуш), Омелян Степанович Гаврилів (20 серпня 1938 року, с.Полип’я Рогатинського району — 14 липня 1998 року, м. Косів), Микола Миколайович Криворучко (17 грудня 1931 року, с.Парище Надвірнянського району — 31 серпня 1998 року, м. Калуш), Михайло Іванович Коломиєць (12 серпня 1955 року, м. Хабаровськ (Росія) — 15 липня 2010 року, м. Калуш), Ярослав Петрович Шандура (18 лютого 1938 року, с. Лани Галицького району — 18 серпня 2014 року, м.Калуш). Вічна їм пам’ять!
Перегортаю сторінки пожовтілого від часу фотоальбому. І… воскресають у пам’яті з численних світлин ще живі, сповнені сил та енергії, такі близькі та дорогі мені люди, колеги-“зорян”, з котрими пліч-о-пліч довелося писати історію Калущини у далеких нині 80-х. На превеликий жаль, багатьох із них уже немає посеред нас. Що не кажіть, а таки прикро писати про подібні речі, а ще прикріше — визнавати їх.
Ось за робочим столом, нахилившись над макетом чергового номера, “чаклує” відпові-дальний секретар “Зорі Прикарпаття”, родак Голиня Петро Олексійович Гладенький (на фото). За допомогою олівця та лінійки ретельно вимірює площу запланованих матеріалів, що мають побачити світ уже в наступному числі “міськрайонки”. Хто б міг подумати тоді, що 17 червня 2005 року, за лічені дні до свого 56-річчя, серце цієї надто енергійної особистості раптово зупиниться, як і водночас осиротіють його дружина та двійко дітей: Хто?!
А тут, на черговому фотознімку, об’єктив зафіксував усміхнені обличчя Ганни Хамули, Петра Гладенького, Ганни Остапович, Варвари Боднар, Мирослави Побуцької, Миколи Трача та Богдана Тимківа. Під час обідньої перерви колеги-журналісти вийшли на редакційне подвір’я, щоб подихати свіжим повітрям та помилуватися щедрим урожаєм запашних червонощоких яблук, що рясно вродили того року. Із когорти перечислених осіб серед живих на нині залишилися тільки двоє — Мирослава Василівна Побуцька та автор оцих рядків.
Одні фотографії змінюють інші. У поле зору потрапляє світлина просторого кабінету редактора газети “Зоря Прикарпаття” Євгена Івановича Щудлюка, де, зазвичай, проходили щотижневі “летючки”. У центрі — Євген Іванович, по обидва боки прикладного стола — заступник редактора О.С.Гаврилів, завідувачі відділами промисловості М.М.Криворучко, масової роботи — Ф.М.Міщанин, ідеологічної роботи — Й.О.Кламбуцький, кореспондент І.Й.Китаєва та фотокор Б.М.Олійник. Огляд газети здійснює М.М.Криворучко,в цей час щось акуратно занотовує О.С.Гаврилів, а інші — зосереджені на огріхах, виявлених оглядачем. На жаль, із газетярів, що зафіксовані на цій світлині, теж до сьогоднішніх днів дожило тільки двоє — І.Й.Китаєва та Й.О.Кламбуцький.
А це ми вже відзначаємо День преси у 1989-му — ювілейному для “Зорі Прикарпаття” році. На світлині — журналісти Ярослав Магаль, Петро Шевчук, Ярослав Кубрак, Ярослав Шандура, Михайло Коломієць та дописувачі Герой Соцпраці Владислав Кисельов, начальник планового відділу АТП — 16662 Дарія Синишин та інші дописувачі. Із цієї плеяди журналістів теж серед живих залишилося тільки двоє — Ярослав Кубрак та Петро Шевчук.
Хіба не сумна статистика? Не дарма ж говорять, що шахтарі та журналісти довго не живуть на цьому світі. Яскравим тому підтвердженням може слугувати колектив “Зорі Прикарпаття”, який нараховував у своїх рядах аж 18 осіб. Дожила до наших днів лише третина! І це за неповних четверть віку! 30 березня 1990-го покинув нас редактор газети Євген Іванович Щудлюк, котрому було лише 59, через чотири роки поспіль — 50-річний Федір Михайлович Міщанин (28 серпня 1994-го), 17 липня 1998-го помер колишній заступник редактора 60-річний Омелян Степанович Гаврилів, через рік після нього — Микола Миколайович Криворучко (31 серпня 1999-го). 10 квітня 2005-го перестало битися серце заввідділом сільського господарства газети “Зоря Прикарпаття”, а відтак — редактора часопису “Калуське віче” Миколи Михайловича Трача. У наступні роки відходили у потойбічний світ ще такі молоді фотокор Богдан Михайлович Олійник, журналісти Ганна Іванівна Хамула, Ярослав Олексійович Магаль (2008), кореспондент “Зорі Прикарпаття”, а відтак — заступник редактора газети “Дзвони Підгір’я” Михайло Іванович Коломієць (15.07.2010), а 18 серпня 2014-го — редактор трьох місцевих газет (“Калуський нафтохімік”, “Калуське віче” та “Дзвони Підгір’я”) Ярослав Петрович Шандура. ВІЧНА ЇМ ПАМ’ЯТЬ!
Ми пам’ятаємо про вас! Нехай земля вам буде пухом! Ми ж помолимося за вас, за упокій ваших душ і запалимо на спомин свічку!
Богдан Тимків, член НСЖУ
